Значення
-
Властивість або стан того, що не пристосоване до певних умов, вимог або обставин; відсутність відповідності середовищу, ситуації чи потребам.
-
У соціальному, психологічному або медичному контексті — стійка нездатність особистості ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем та відповідати вимогам повсякденного життя через внутрішні обмеження, порушення розвитку або психічні особливості.
-
У технічному або біологічному значенні — невідповідність будови, функцій або характеристик об’єкта (організму, механізму) умовам його існування чи експлуатації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непристосованість, р. непристосованості, д. непристосованості, з. непристосованість, о. непристосованістю, м. непристосованості, к. непристосованосте