непримиренність

Властивість за значенням прикметника “непримирений”; стан, коли людина або група не бажають йти на компроміс, примиритися з кимось або чимось, залишаючись ворожими, принциповими супротивниками.

Рішуча, непохитна позиція у боротьбі з чимось, категорична відмова від будь-якого компромісу з певними явищами, принципами або ворожими силами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |