1. Так, що неможливо проглянути, побачити наскрізь; дуже густо, щільно, без просвітів.
2. Перен. Дуже сильно, надзвичайно, до повної неможливості розрізнити щось (зазвичай про темряву, туман, снігопад тощо).
непроглядно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вже робітники повирубували з «участка» чіпкі товстезні ліани-сасапарілі, часом з руку завтовшки, що непроглядно були поперепліталися поміж столітніми каштанами та волоськими горіхами, і генерал з генеральшею мали тепер доглядати, як вони вирубують на «участку» ще й карабіч (такий дрібний граб) та викорчовують ще й оту густу й колючкувату кущову поросль, яку тут, на Кавказі, звуть держидеревом і яку професор з Аполлоном (вони любили ботаніку) закваліфікували як paliurus aculeatus. Це дерево — з листям, наче в білої акації, а з кущовим гіллям — як у жовтої акації; тільки ж воно ще густіше й далеко колючіше од білої акації, а вкорінюється в ґрунт гірше, ніж яка дереза.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |