1. Дія за значенням імітувати 1; відтворення чого-небудь з можливою точністю, наслідування.
2. спец. Відтворення якогось процесу, явища тощо за допомогою штучних систем; моделювання.
3. перен. Удаване виявлення чого-небудь; симуляція.
Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням імітувати 1; відтворення чого-небудь з можливою точністю, наслідування.
2. спец. Відтворення якогось процесу, явища тощо за допомогою штучних систем; моделювання.
3. перен. Удаване виявлення чого-небудь; симуляція.
Приклад 1:
Останній шедевр на ниві імітування Позаякових наслідувань японської класики був украй лаконічним: «Файні жінки — хвойні вінки». Я зрозумів, що вершини творчих здібностей досягнуто.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”