Значення
-
Властивість або якість того, що неможливо пробити, пошкодити, зруйнувати або подолати; стійкість до зовнішніх впливів, пошкоджень, критики тощо.
-
У переносному значенні — надзвичайна стійкість характеру, непохитність, незламність духу, здатність протистояти будь-яким негативним обставинам, тиску або спокусам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непробивність, р. непробивності, д. непробивності, з. непробивність, о. непробивністю, м. непробивності, к. непробивносте