непробудність

[nɛprobudnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “непробудний“; стан, коли хтось або щось не може прокинутися, бути розбудженим або виведеним із стану сну, спокою чи бездіяльності.

  2. Глибокий, міцний сон, з якого важко або неможливо пробудитися.

  3. Переносно: стан повної байдужості, апатії, бездіяльності або несприйняття навколишнього; летаргія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непробудність, р. непробудності, д. непробудності, з. непробудність, о. непробудністю, м. непробудності, к. непробудносте

Більше записів