Властивість за значенням прикметника “непробудний“; стан, коли хтось або щось не може прокинутися, бути розбудженим або виведеним із стану сну, спокою чи бездіяльності.
Глибокий, міцний сон, з якого важко або неможливо пробудитися.
Переносно: стан повної байдужості, апатії, бездіяльності або несприйняття навколишнього; летаргія.