1. (про прикметник) Такий, що не може виступати в реченні як присудок (іменна частина складеного присудка) і вживається лише в ролі означення; нездатний до предикації.
2. (у логіці та лінгвістиці) Такий, що не містить твердження, не має форми судження; нестверджувальний.