непредикативний
[nɛprɛdɪkɑtɪʋnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
(про прикметник) Такий, що не може виступати в реченні як присудок (іменна частина складеного присудка) і вживається лише в ролі означення; нездатний до предикації.
-
(у логіці та лінгвістиці) Такий, що не містить твердження, не має форми судження; нестверджувальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непредикативний, р. непредикативного, д. непредикативному, з. непредикативного, о. непредикативним, м. непредикативнім