1. Який не має всіх прав, обмежений у правах порівняно з іншими; такий, що не користується повним обсягом прав.
2. Який не має рівного статусу, повноцінного становища у якійсь спільноті, організації тощо; другосортний, неповноцінний.
неповноправний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |