Древослів

Словник Української Мови

марище

Буква

1. Велика мара (велике привидіння, примара, страховище).

2. Місце, де з’являються мари (привиди); недобре, занедбане або покинуте місце, що викликає відчуття страху або тривоги.

3. (у переносному значенні) Щось велике, але невловиме, містичне або жахливе.

Приклади вживання слова

марище

Приклад 1:
Раптом з-під землі з’являється темне, широке, страшне Марище. Марище Віддай мені моє.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
пусти мене… Млiю… вмираю. (Голова її падає йому на плече, руки опускаються, вiн мчить її в танцi омлiлу). Раптом з-пiд землi з’являється темне, широке, страшне Марище. М а р и щ е Вiддай менi моє. Пусти її. П е р е л е с н и к (спиняється i випускає Мавку з рук, вона безвладно спускається на траву) Хто ти такий? М а р и щ е Чи ти мене не знаєш?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

More posts