Значення
-
Стан, положення або статус особи, групи людей або території, що характеризуються обмеженням у правах, свободі дій або можливостях порівняно з іншими, повноправними суб’єктами; відсутність повних прав.
-
Історико-політичний термін для позначення правового статусу окремих територій у складі держави, які мали обмежену автономію або менший обсяг прав у порівнянні з іншими регіонами (наприклад, статус Королівства Галіції та Володимирії в Австро-Угорщині).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неповноправність, р. неповноправності, д. неповноправності, з. неповноправність, о. неповноправністю, м. неповноправності, к. неповноправносте