Властивість або стан того, що не є повномірним; відсутність повної міри, неповнота міри.
У техніці, метрології: характеристика об’єкта (наприклад, ємності, посуду), яка означає, що його фактичний об’єм або місткість менші за номінальну або передбачену стандартом повну міру.