1. Властивість або стан того, що є неповним, містить не всі необхідні елементи, частини або відомості; незавершеність, частковість.
2. (У логіці, математиці, теорії систем) Властивість формальної системи, за якої в ній існують такі висловлювання (твердження), які не можна ні довести, ні спростувати в межах самої цієї системи.
3. (У документознавстві, діловодстві) Недолік документа, що полягає у відсутності обов’язкових реквізитів, інформації або невідповідності встановленій формі, що обмежує його юридичну силу або ускладнює використання.