імпунітивний

**імпунітивний**, -а, -е. Стос. до імпунітивності; який характеризується відсутністю покарання або уникненням покарання, безкарний; пов’язаний із безкарністю як принципом або явищем.

Приклади вживання слова

імпунітивний

Відсутні