Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність повернення когось або чогось; стан, коли хтось або щось не повертається назад.
2. (У фінансах, юриспруденції) Невиконання зобов’язання повернути взяте у борг (кошти, майно); дефолт.
3. (У міжнародному праві) Відмова держави повернути на батьківщину особу або майно, що перебувають на її території, часто з політичних мотивів.
Приклад 1:
Деякі позичальники виявились неспроможними відповідати за зобоХ в’язаннями, і найбільші інституціїХкредитори часто опиняються пеХ ред загрозою неповернення своїх коштів. Досконалість кредитного ринку підривається факторами, що сприХ чиняють кризу заборгованості – одну з найактуальніших міжнародХ них економічних проблем.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika”