непосидючість

[nɛposɪdjut͡ʃistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “непосидючий“; нездатність довго залишатися в стані спокою, постійна потреба в русі, активній діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. непосидючість, р. непосидючості, д. непосидючості, з. непосидючість, о. непосидючістю, м. непосидючості, к. непосидючосте

Більше записів