Властивість за значенням прикметника “непосидючий“; нездатність довго залишатися в стані спокою, постійна потреба в русі, активній діяльності.
непосидючість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови