Словник Української Мови
Буква
Який не може довго сидіти спокійно, постійно рухається, виявляє невгамовну енергію та бажання діяльності (переважно про дитину).
Який не має звички чи нахилу довго залишатися на одному місці, постійно кудись поспішає, їздить, мандрує (про людину).
Переносно: такий, що виявляє постійну рухливість, активність, невпинну діяльність.
Приклад 1:
Отой, непосидючий найменший… (тут вона хоробро ткнула пальцем просто в Костянтинове обличчя) мучив мене своїми невпинними пустотами… Оцей, тихий середущий — ну, правда, він найкращий з-поміж трьох… От хіба що потайки він стругав цілий день якесь цурупалля та заскаблював і різав собі пальці; я йому тільки те й знала, що перев’язувати рани… Але отой, найстарший… отой злюка!.. (вона зробила паузу і крізь окуляри дивилась на свого сусіду, Володимира, повернувши ввесь свій корпус до нього) раз у раз лупцював своїх братів та скуб їх.
— Тютюнник Григорій, “Вир”