непосидько

1. Розмовне позначення дитини або дорослого, який не може довго сидіти спокійно на одному місці, постійно рухається, ворушиться, виявляє надмірну енергію та невсиділивість.

2. Власна назва популярного дитячого журналу в Україні, заснованого у 1992 році, призначеного для дітей молодшого шкільного віку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |