1. Який не втрачає блиску, яскравості, сили; нев’янучий, невичерпний.
2. Переносно: такий, що не гасне, не слабшає з часом; вічний, невмирущий (про почуття, славу, пам’ять тощо).
непомеркний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |