Значення
-
Фізична властивість світла або інших електромагнітних хвиль, при якій коливання вектора напруженості електричного поля відбуваються у всіх можливих площинах, перпендикулярних до напрямку поширення хвилі, без переважаючої орієнтації.
-
У переносному значенні — стан або якість чогось, що не має чітко вираженої спрямованості, однобічності або схильності до певної позиції; неупередженість, об’єктивність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неполяризованість, р. неполяризованості, д. неполяризованості, з. неполяризованість, о. неполяризованістю, м. неполяризованості, к. неполяризованосте