1. Фізична властивість світла або інших електромагнітних хвиль, при якій коливання вектора напруженості електричного поля відбуваються у всіх можливих площинах, перпендикулярних до напрямку поширення хвилі, без переважаючої орієнтації.
2. У переносному значенні — стан або якість чогось, що не має чітко вираженої спрямованості, однобічності або схильності до певної позиції; неупередженість, об’єктивність.