марнослівство

[mɑrnosliʋstʋo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Пусте, беззмістовне базікання, розмова, що не має сенсу або практичної цінності; порожні слова.

  2. У релігійному контексті — гріх, що полягає у вимовленні непотрібних, шкідливих, богохульних або брехливих слів; порушення християнської заповіді про утримання язика.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. марнослівство, р. марнослівства, д. марнослівству, з. марнослівство, о. марнослівством, м. марнослівстві, к. марнослівство

Більше записів