Значення
-
Який не дає спокою, викликає тривогу, занепокоєння; тривожний.
-
Який не може знайти собі місця, перебуває в стані хвилювання, збудження; неспокійний, метушливий.
-
Який виявляє неспокій, тривогу, занепокоєння (про погляд, думки тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непокійливий, р. непокійливого, д. непокійливому, з. непокійливого, о. непокійливим, м. непокійливім, к. непокійливий