1. Який не дає спокою, викликає тривогу, занепокоєння; тривожний.
2. Який не може знайти собі місця, перебуває в стані хвилювання, збудження; неспокійний, метушливий.
3. Який виявляє неспокій, тривогу, занепокоєння (про погляд, думки тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Який не дає спокою, викликає тривогу, занепокоєння; тривожний.
2. Який не може знайти собі місця, перебуває в стані хвилювання, збудження; неспокійний, метушливий.
3. Який виявляє неспокій, тривогу, занепокоєння (про погляд, думки тощо).
Відсутні