Значення
-
Абстрактна якість, що характеризує стійкість, твердість, незламність у переконаннях, рішеннях або діях; властивість не змінюватися під тиском обставин.
-
(Перен.) Стан або властивість, що означає міцність, незрушність, стабільність (про явища, інституції, принципи).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непохитність, р. непохитності, д. непохитності, з. непохитність, о. непохитністю, м. непохитності, к. непохитносте