Значення
-
Властивість за значенням прикметника “незрушний“; стан, коли щось не може бути зрушене, переміщене або змінене; сталість, непохитність.
-
У філософії — характеристика абсолютного, первісного принципу або субстанції, що є незмінною основою всього існуючого.
-
У праві — властивість об’єктів нерухомого майна (землі, будівель, споруд тощо), які не можуть бути переміщені без їх пошкодження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. незрушність, р. незрушності, д. незрушності, з. незрушність, о. незрушністю, м. незрушності, к. незрушносте