1. Властивість за значенням прикметника “незрушний“; стан, коли щось не може бути зрушене, переміщене або змінене; сталість, непохитність.
2. У філософії — характеристика абсолютного, первісного принципу або субстанції, що є незмінною основою всього існуючого.
3. У праві — властивість об’єктів нерухомого майна (землі, будівель, споруд тощо), які не можуть бути переміщені без їх пошкодження.