1. Такий, що не припиняється, не вщухає; безперервний, постійний, невгамовний.
2. (Переносно) Надзвичайно наполегливий, невтомний у своїх прагненнях, діях або почуттях.
непогамовний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А ще вони кажуть на діда «непогамовний» — вивчили пані від козаків іще одне слово!.. З Дністра війнув вітер, відкотив євнухові полу халата й відкрив заховану під полою рушницю.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |