1. Стан, коли земля не родюча, не дає врожаю; безпліддя, безплідність.
2. Переносно: безплідність, марність, безрезультатність (думок, зусиль тощо).
3. Застаріле: безпліддя як покарання, пошесть; лихо, біда.
Словник Української Мови
Буква
1. Стан, коли земля не родюча, не дає врожаю; безпліддя, безплідність.
2. Переносно: безплідність, марність, безрезультатність (думок, зусиль тощо).
3. Застаріле: безпліддя як покарання, пошесть; лихо, біда.