мовчун

[moʋt͡ʃun] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Людина, яка зазвичай мало розмовляє, відрізняється несхильністю до розмов, утаємниченістю.

  2. Той, хто навмисне мовчить, приховує щось, не хоче говорити на якусь тему або видавати інформацію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовчун, р. мовчуна, д. мовчунові, з. мовчуна, о. мовчуном, м. мовчуні, к. мовчуне

Більше записів