мовчок

[moʋt͡ʃok] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Людина, яка мало говорить, замкнута та мовчазна особа; той, хто зберігає мовчання, не поділяється своїми думками.

  2. Переносно — людина, яка уникає розмов, скупа на слова, дає про себе знати головно діями, а не словами.

  3. У дитячій мові — дитина, яка мало або зовсім не розмовляє, вирізняється тихістю та замкнутістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мовчок, р. мовчка, д. мовчкові, з. мовчок, о. мовчком, м. мовчкові, к. мовчку

Більше записів