Древослів

Словник Української Мови

мовчок

Буква

1. Людина, яка мало говорить, замкнута та мовчазна особа; той, хто зберігає мовчання, не поділяється своїми думками.

2. Переносно — людина, яка уникає розмов, скупа на слова, дає про себе знати головно діями, а не словами.

3. У дитячій мові — дитина, яка мало або зовсім не розмовляє, вирізняється тихістю та замкнутістю.

Приклади вживання слова

мовчок

Приклад 1:
— “Про це не можна говорити”, — вiдказував поважно: так, саме так, братiку, не можна, це тайна, твоя i моя, — печать на вуста, як сухий цiлунок: замкнути, мовчок, мовчок). “Бачиш, — показував їй, у перших тижнях спiв‑життя — нова країна, новий континент, тепер усе буде по‑новому, з чистої сторiнки, еге ж, — чи не першого нового, не “з запасникiв”, шкiца, туш‑перо: — дивись, манюня, це — любов”.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

More posts