Значення
-
Відсутність підтвердження, неспроможність або небажання надати докази, свідчення чи офіційне підкріплення факту, правдивості чи законності чогось.
-
Процес або дія, спрямована на те, щоб залишити щось без офіційного чи фактологічного підкріплення, що призводить до невизнання вірним, дійсним або обов’язковим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непідтверджування, р. непідтверджування, д. непідтверджуванню, з. непідтверджування, о. непідтверджуванням, м. непідтверджуванні, к. непідтверджування