ІКТАДА́Р, а, чол., іст. В Османській імперії та деяких інших мусульманських державах — власник ікти, тобто особа, яка отримувала право на збирання податків або доходів з певної території в обмін на військову чи адміністративну службу.
іктадар
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |