Значення
-
Юридичний статус або привілей певних осіб (наприклад, глави держави, депутатів, дипломатів), за яким вони не можуть бути притягнуті до судової відповідальності або піддані кримінальному переслідуванню в установленому законом порядку.
-
Властивість чи стан, за якого когось або щось не можна піддати суду, офіційному осудженню чи вироку; нездатність бути оціненим чи засудженим з позицій звичайних норм, правил або закону (часто у переносному значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непідсудність, р. непідсудності, д. непідсудності, з. непідсудність, о. непідсудністю, м. непідсудності, к. непідсудносте