1. Властивість за значенням прикметника “непідкорений“; стан, коли когось або щось неможливо підкорити, приборкати або перемогти; незламність, нездоланість.
2. (у переносному значенні) Вперта незгода підкорятися якимось правилам, нормам або авторитетам; дух опору, вільнодумства.