Значення
-
Властивість за значенням прикметника “непідкорений“; стан, коли когось або щось неможливо підкорити, приборкати або перемогти; незламність, нездоланість.
-
(у переносному значенні) Вперта незгода підкорятися якимось правилам, нормам або авторитетам; дух опору, вільнодумства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. непідкореність, р. непідкореності, д. непідкореності, з. непідкореність, о. непідкореністю, м. непідкореності, к. непідкореносте