Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від іменника “маржина” — тонка, вузька смужка, облямівка, кайма, край (зазвичай декоративна).
-
Рідкісна назва невеликої польової або лісової квітки, часто з тонкими, ніжними пелюстками, що асоціюється зі смужкою (наприклад, окремі види гвоздик, фіалок тощо).
-
У переносному значенні — щось дуже тонке, вузьке або несуттєве за розміром, кількістю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. маржинка, р. маржинки, д. маржинці, з. маржинку, о. маржинкою, м. маржинці, к. маржинко