Властивість або якість того, що є непереконливим; нездатність викликати довіру, впевненість або переконати когось у своїй правоті, істинності або доцільності.
непереконливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або якість того, що є непереконливим; нездатність викликати довіру, впевненість або переконати когось у своїй правоті, істинності або доцільності.
Відсутні