Значення
-
Філософський термін, що позначає властивість понять, які не можуть бути чітко визначені через обмеженість людського пізнання або через їхню принципову незведеність до інших, простіших понять; неможливість дати логічно суворе визначення певному поняттю.
-
У логіці та семіотиці — стан або якість знака, поняття чи твердження, яке не має чітко визначеного, однозначного змісту або значення в межах даної системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неозначуваність, р. неозначуваності, д. неозначуваності, з. неозначуваність, о. неозначуваністю, м. неозначуваності, к. неозначуваносте