1. (геол.) Молода ера геологічної історії Землі, що триває від завершення мезозойської ери (близько 66 млн років тому) до сучасності; включає палеогенову, неогенову та антропогенову (четвертинну) періоди.
2. (геол., у вузькому значенні) Верхня частина кайнозойської ери, що охоплює неогеновий та антропогеновий періоди (часто використовується як синонів до терміна “кайнозой”).