1. Так, що не має меж, обсягу або меж сприйняття; безмежно, безкрайньо, неосяжне.
2. Дуже багато, у величезній кількості або мірі; незмірно, надзвичайно.
неосяжно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І позивні прокотяться луною крізь далі неосяжно голубі… А як же ми, співці краси земної? Чи голоси у нас не заслабі?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
— тодi це здавалося бравадою: ну як таки можна свiдомо вiд чогось вiдмовлятись, обтинати собi життя на пню, воно ж таке неосяжно‑цiкаве! — а тепер, бач, i в нiй пропав усякий‑будь смак пiзнавати, колишня невситимо‑вбируща хiть вiдкривати нове — мать його за лапу, та чи я вже вмерла?… Перша розмова мiж ними на цю тему вийшла була якась безтолкова: “Їду до Америки — поїхали разом?”
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”
Частина мови: прислівник () |