Значення
-
(в Київській Русі) військовий начальник, що очолював міське ополчення («тисячу») та виконував судово-адміністративні функції в місті.
-
(у Великому князівстві Литовському та Гетьманщині) судово-адміністративна посадова особа в повіті, аналог сотника, підпорядкований воєводі або старості.
-
(переносно, заст.) голова, старшина, керівник якогось великого об’єднання людей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тисяцький, р. тисяцького, д. тисяцькому, з. тисяцького, о. тисяцьким, м. тисяцькім, к. тисяцький