Значення
-
Послідовник філософської школи неоплатонізму, що виникла в III–VI ст. н.е. та розвивала ідеї Платона в поєднанні з іншими вченнями.
-
Представник або прихильник будь-якої з пізніших філософських течій, що відроджують або переосмислюють ідеї античного неоплатонізму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неоплатонік, р. неоплатоніка, д. неоплатонікові, з. неоплатоніка, о. неоплатоніком, м. неоплатонікові, к. неоплатоніку