1. Послідовник філософської школи неоплатонізму, що виникла в III–VI ст. н.е. та розвивала ідеї Платона в поєднанні з іншими вченнями.
2. Представник або прихильник будь-якої з пізніших філософських течій, що відроджують або переосмислюють ідеї античного неоплатонізму.