1. Такий, що не може бути оплачений, відшкодований або винагороджений; надзвичайно великий, безмежний (переважно про почуття, вдячність, послугу тощо).
2. Застаріле: такий, що не може бути сплачений; непосильний для сплати (про борг).
неоплатний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І хоч вона щодня по скількись разів казала йому, що такого другого сина на цілому світі немає, він у глибу душі своєї мав про себе зовсім інакшу думку та й почував себе так, наче неоплатний боржник. Особливо як зоставався він на самоті і згадував про своє щастя, йому аж соромно робилося, з якого права він такий незаслужено щасливий!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |