неомічний

[nɛomit͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. (у філософії) Пов’язаний з неомізмом — напрямом у схоластичній філософії XIII–XIV століть, що розвивав ідеї давньогрецького філософа Парменіда про єдність та нерухомість буття.

  2. (у літературознавстві) Стосуючийся до неомізму — літературної течії в українській поезії початку XX століття (пов’язаної з іменами Миколи Вороного та Миколи Філянського), для якої характерні інтелектуалізм, урбаністичні мотиви, формальні експерименти та вплив європейського модернізму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неомічний, р. неомічного, д. неомічному, з. неомічного, о. неомічним, м. неомічнім

Більше записів