1. (у філософії) Пов’язаний з неомізмом — напрямом у схоластичній філософії XIII–XIV століть, що розвивав ідеї давньогрецького філософа Парменіда про єдність та нерухомість буття.
2. (у літературознавстві) Стосуючийся до неомізму — літературної течії в українській поезії початку XX століття (пов’язаної з іменами Миколи Вороного та Миколи Філянського), для якої характерні інтелектуалізм, урбаністичні мотиви, формальні експерименти та вплив європейського модернізму.