Словник Української Мови
Буква
1. Майно, що не можна перемістити без порушення його цілісності або призначення, зокрема земельні ділянки, будівлі, споруди та інші об’єкти, тісно пов’язані з землею.
2. Галузь економіки та сукупність об’єктів такого майна як об’єкт цивільно-правових відносин, купівлі-продажу, оренди, спадкування тощо.
Приклад 1:
Якщо посадова особа чи воїн чимось завинили перед царем і потрапили в опалу, їхня нерухомість конфісковувалася на користь царя. Соціальна стратифікація проглядалася в хетському суспільстві досить виразно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Домінування дистриб’юторів стало можливим за рахунок: a перевищення попиту над пропозиціями; b перевищення пропозиції над попитом; c глобалізації ринкового простору; d інвестицій у нерухомість і технологічні процеси в торговельній діяльності, одержання більших обсягів інформації.
— Самчук Улас, “Марія”