Неолінгвістика — напрям у мовознавстві, що виник на початку XX століття в Італії як реакція на позитивізм і мовознавчий натуралізм; наголошує на історичній ролі особистості в мові, зв’язку мовної історії з історією культури та важливості вивчення сучасних діалектів для реконструкції минулого стану мови.
Неолінгвістика — загальна назва для сучасних напрямів лінгвістики, що розвиваються на основі нових методологічних підходів, концепцій і технологій (наприклад, когнітивна лінгвістика, комп’ютерна лінгвістика тощо).