1. Стосовний до неоконфуціанства — філософської течії в Китаї, що виникла в епоху Сун (X–XIII ст.) як відродження та творча переробка класичного конфуціанства з урахуванням ідей даосизму та буддизму.
2. Характерний для неоконфуціанства, властивий його вченню або представникам.