1. Пов’язаний із неогегельянством — філософським напрямом кінця XIX — початку XX століття, що відроджував та переосмислював ідеї Георга Гегеля.
2. Характерний для філософії неогегельянства, що виник як реакція на позитивізм і спроба застосування гегелівської діалектики до сучасних проблем.