Неофолк — напрям у сучасній музиці, що виник наприкінці XX століття, який поєднує акустичну, фольклорну основу (часто з використанням традиційних інструментів) з елементами пост-панку, дарк-вейву, ембієнту або експериментальної музики, характеризується меланхолійною, атмосферною та часто містичною звуковою палітрою.
Неофолк — субкультура та супровідна їй ідеологія, пов’язана з однойменним музичним напрямом, для якої характерні інтерес до язичництва, міфології, традиційного світогляду, історії та езотерики, що часто поєднується з естетикою романтизму та песимізму.