необлудний

[nɛobludnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не здатний облуджувати, не схильний до обману; правдивий, щирий, відвертий.

  2. Який не може бути обдурений, введений в оману; проникливий, мудрий, що бачить наскрізь.

  3. (У значенні присудкового слова) Про стан, коли неможливо помилитися, заблукати або втратити орієнтацію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. необлудний, р. необлудного, д. необлудному, з. необлудного, о. необлудним, м. необлуднім

Більше записів