необлудний

1. Такий, що не здатний облуджувати, не схильний до обману; правдивий, щирий, відвертий.

2. Який не може бути обдурений, введений в оману; проникливий, мудрий, що бачить наскрізь.

3. (У значенні присудкового слова) Про стан, коли неможливо помилитися, заблукати або втратити орієнтацію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |