Значення
-
Властивість або стан того, що є необлудним; відсутність облуди, помилковості, хибності; істинність, безпомилковість, достовірність (переважно про думки, ідеї, вчення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. необлудність, р. необлудності, д. необлудності, з. необлудність, о. необлудністю, м. необлудності, к. необлудносте