неня

1. (діал., зах., особливо на Гуцульщині) Ласкаве звертання до матері, матусі; мама, ненька.

2. (поет., заст.) Жінка, яка годує грудьми дитину інших батьків; годувальниця, молочна мати.

3. (перен., поет.) Про те, що є джерелом життя, захисту, духовної сили; втілення материнського начала (наприклад, про рідну землю, Батьківщину).

Приклади вживання слова:

неня

Приклад 1:
Колись давно співала неня про золотоморе, підводне царство, де ночує сонце в білих віллах у зливі світла. Їде віз — колеса сьомизорі.
— Невідомий автор, “Zieliena Ievanghieliia Boghdan Ighor”

Приклад 2:
От я, nак чисто сиротина, Росту, як при шляху горох; Без нені, без отця дитина, Еней – отець, а неня – бог. Іду хоть за чужу отчизну, Не жаль нікому, хоть ізслизну, А пам’ять вічну заслужу.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Храм був у понедівнок; а на другу неділю, прийшовши з церкви та пообідавши, неня собі лягли на постіль припочивати, бо з великої оруди та гей трудині були, а брат узяв чудотворник у руки та читає коло стола наголос, бо неня дуже любили слухати, як він читає, часом так і задрімають солодко — от як і тепер. Сестри знов сидять собі надворі, на призбі, та — от як тото вже дівкам заряд — регочуться, та судять других дівок, що в храму були: ба ся мала згрібну сорочку, ба ся мала подерті чоботи, ба ти не знала гуляти, а на тій урвали хлопці морщиння, ба друга знов випила порцію горілки відразу (ніби вони не пють, лиш аби ніхто не видів!
— Невідомий автор, ” Iurii Fied Kovich”