третій
[trɛtij] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Числівник порядковий, що позначає об’єкт, який у послідовності знаходиться після другого та перед четвертим; відповідний кількісному числівнику “три”.
-
Отриманий в результаті ділення на три; одна з трьох рівних частин цілого.
-
Той, що не є основним, першочерговим або одним з двох головних; додатковий, сторонній (наприклад, третя сторона).
-
В музиці: інтервал шириною в три ступені; третя ступінь звукоряду.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. третій, р. третього, д. третьому, з. третього, о. третім, м. третім