Числівник порядковий, що позначає об’єкт, який у послідовності знаходиться після другого та перед четвертим; відповідний кількісному числівнику “три”.
Отриманий в результаті ділення на три; одна з трьох рівних частин цілого.
Той, що не є основним, першочерговим або одним з двох головних; додатковий, сторонній (наприклад, третя сторона).
В музиці: інтервал шириною в три ступені; третя ступінь звукоряду.