1. Третник — у давньоруській та українській історії: третій суддя, додатковий арбітр, якого обирали сторони для вирішення справи, коли двоє суддів не приходили до згоди.
2. Третник — у давньоруській бухгалтерії та торгівлі: книга для запису операцій, третя за рахунком (після пам’ятної та прибутково-видаткової).
3. Третник — заст. третя частина чогось; також предмет, який складається з трьох частин або має номер три.