Значення
-
Третник — у давньоруській та українській історії: третій суддя, додатковий арбітр, якого обирали сторони для вирішення справи, коли двоє суддів не приходили до згоди.
-
Третник — у давньоруській бухгалтерії та торгівлі: книга для запису операцій, третя за рахунком (після пам’ятної та прибутково-видаткової).
-
Третник — заст. третя частина чогось; також предмет, який складається з трьох частин або має номер три.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. третник, р. третника, д. третникові, з. третника, о. третником, м. третникові, к. третнику